ЯК БУТИ «ПРОФЕСІЙНИМ ТРЕНЕРОМ»?
Обратная связь

Віктор Бабенко – майстер спорту у дисципліні конкур, тренер збірної України, коняр. Віктор поділився з нами секретом успіху професійного тренера, розкрив таємницю  «Як виховати  «коня переможця»? » та відповів на питання «Чи може кінь без «престижного» родоводу досягти виняткових результатів у спорті?».


Улюблене число: 7
Улюблена страва: риба, особливо сьомга та форель
Життєве кредо: «Дав слово – тримай його!»
Три головні якості: веселий, вірний, чесний

Як Ви почали займатися кінним спортом?


- Мій старший брат займався кінним спортом та зміг зацікавити та заохотити мене. Спочатку я займався у Київській сільськогосподарській академії, пізніше у КСШ «Авангард» та КСК «Колос».


У якому віці Ви почали займатися?


- Займатися я почав досить рано. У 10 років я вже брав учать у змаганнях. Та так сталося, що я повинен був припинити тренування на довгих 9 років. Коли я у 19-ти річному віці вступив до університету, тоді з новими силами повернувся у спорт. У 21 рік я вже виступав у складі збірної на чемпіонаті СРСР у категорії «юніори».


Чому Ви обрали саме конкур?


- Мені подобається відчуття польоту під час стрибка через перешкоду та беззаперечна складність саме цієї дисципліни.


Яким Вашим досягнення Ви найбільше пишаєтеся?


- Мені складно сказати. Я багаторазовий чемпіон національних та міжнародних турнірів. Та зараз, моя гордість – це мої учні.


Які у Вас є захоплення окрім професійного спорту?


- Моїм хобі ще з юного віку є гра в більярд. Час від часу я таким чином відпочиваю та отримую неабияке задоволення.


Розкажіть про Вашу тренерську діяльність?


- Я почав тренувати коли мені було десь 25 років. Уся складність тренерства полягає у тому, що тобі потрібно не тільки передати свої знання, а й покращити їх. У народі кажуть, що якщо учень гірший за тренера – поганий тренер, якщо учень так само вдалий як тренер – поганий тренер, а якщо учень перевершив свого тренера - професійний тренер. Тільки у такому випадку свою роботу можна назвати якісною. Наразі у мене троє учнів, які є неодноразовими учасниками та призерами національних та міжнародних змагань.


На Ваш погляд, якими якостями повинен володіти перспективний вершник?


- Головне, це уміння докладати зусилля та працювати. Без цього неможливо обійтися.


Розкажіть про Вашу діяльність у сфері конярства. Чому вас це зацікавило?


- Головним чином, це азарт виростити насправді гарного коня для себе та інших. Та і з економічної сторони мати своїх власних коней вигідніше.


Яких основних правил треба дотримуватися, щоб виховати та підготувати справжнього коня «переможця»?
- Звичайно ж це правильний раціон харчування, вдало підібраний комплекс тренувань та беззаперечно професійне терпіння вершника. Не просто очікування того, коли кінь нарешті виросте, а терпиме ставлення до нього. Також,  вміння вдало підібрати момент для змінення тренувальних навантажень. На мою думку, це справжня філософія.
Та попри все, головну та основоположну роль у цій справі відіграє родовід коня.


Чи бували випадки, що кінь з не дуже «престижним» родоводом демонстрував насправді гарний результат?


- Звичайно, траплялися і такі випадки. Коні, народжені далеко не для спорту, ставали дійсно успішними спортсменами. Це справжня рідкість, проте, навіть такі можуть досягти успіху.


Раніше Україна мала достатньо сильно розвинуту сферу конярства. Що, на Вашу думку, призвело до такого її стану сьогодні?


- До кінця Другої світової війни у нас цієї сфери, так би мовити, взагалі не було. Після закінчення війни весь Радянський Союз виступав на «трофейних» конях: угорських, німецьких. Більшою мірою на німецьких. Звідси й чистокровні коні у Німеччині, які прийшли до нас: і тракененські, і ганноверські та інші.
Коли Радянський Союз об'єднував 15 республік, була можливість випробовувати коней на масштабних «всесоюзних» змаганнях та відбирати найкращих.
Наразі, таких потужних змагань немає. Нам, на жаль, не вдалося вберегти той генетичний потенціал, який ми колись мали. Тому, коні випробовуються у Європі, а ми у свою чергу переймаємо європейський досвід та розвиваємося. Я вважаю, що ми здатні не тільки перейняти досвід, а й значно обійти наших закордонних товаришів.


Уже другий рік існує командний турнір Професійної Кінної Ліги (PEL) «Ukrainian Masters». Як, на Вашу думку, ці змагання впливають на розвиток кінного спорту?


- Ці змагання по справжньому цікаві та позитивно впливають на вершників та кінний спорт загалом. Саме змагання такого формату розвивають командний дух, заохочують брати участь та мають ще безліч беззаперечних переваг.

Партнеры ФКСК